Вівторок, 26 Січень 2016

Платники податків Котовської ОДПІ направили до бюджетів більше 187 мільйонів гривень

Платники податків Котовської ОДПІ направили до бюджетів більше 187 мільйонів гривень

Це майже на 46,5 мільйонів гривень більше, ніж у 2014 року.

До Державного бюджету України направлено більше 56 мільйонів гривень.

У розрізі основних податків надходження до загального фонду Державного бюджету склали:

- по податку на прибуток надійшло 2,2 мільйонів гривень;

- по податку на додану вартість надійшло 15,8 мільйон гривень;

- по податку на доходи фізичних осіб надійшло 25 мільйонів гривень;

- військового збору надійшло 10 мільйонів гривень

До місцевих бюджетів надійшло майже 132 млн гривень, що на 36 мільйонів гривень, або на 38 % перевищує надходження 2014 року.

У розрізі основних податків надходження склали:

- по акцизному податку - 7,3 мільйонів гривень

- по податку на доходи фізичних осіб – 76 мільйони гривень;

- по платі за землю – 29,4 мільйонів гривень;

- по єдиному податку – 14,8 мільйонів.

***

Платники Котовської ОДПІ перерахували на потреби армії 10 мільйонів гривень військового збору

За минулий рік від платників податків, які перебувають на обліку в Котовській ОДПІ до Державного бюджету надійшло 10 млн. грн. цього платежу що на 6,8 млн більше ніж у минулому році. Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних витрат, або інших виплат, які нараховуються (виплачуються,надаються) платнику в зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;виграшу в державну лоторею, виграш гравця (учасника),отриманий від організатора азартної гри.

Нагадуємо, за результатами звітного податкового року платник податку – фізична особа повинен подати декларацію та визначити податкові зобов'язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору. З цією метою з 01 січня 2016 року введено в дію нову декларацію, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 за № 859.

Сума військового збору, що підлягає сплаті платником податків самостійно до бюджету за результатами звітного року вказується у рядку 24.1 розділу IV нової декларації, а сума податку на доходи фізичних осіб – у рядку 23.1 розділу IV нової декларації.

***

За 2015 рік котовські платники сплатили

майже 236 мільйонів гривень ЄСВ

«За 2015 року по м. Котовськ платники перерахували 172 млн грн., Котовському районі 32 млн грн., та Красноокнянському району – 32 млн грн. єдиного соціального внеску. Усього на обліку в Котовській ОДПІ знаходиться 4384 платника ЄСВ»,- про це повідомила перший заступник начальника Котовської ОДПІ Людмила Олійник.

Також вона зазначила, що з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внес¬ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху¬вання» (далі — Закон № 2464), а саме:

збільшено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, яка дорівнює двадцяти п'яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок;

виключено з платників єдиного внеску найманих працівників;

для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску складають 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску визначеної статтею 7 Закону № 2464;

виключено базу для утримання єдиного внеску;

виключено з платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

***

Про зміни в частині плати за землю та індексацію нормативної грошової оцінки земель

Державною фіскальною службою України у зв'язку із прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» повідомлено про внесені зміни, зокрема, в частині плати за землю листом від 19.01.2016 № 1656/7/99-99-17-04-02-17 «Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель» (далі – лист).

Так, відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Кодексу).

Зокрема, у листі роз'яснено, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,433.

Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, то згідно з пунктом 288.1 статті 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Також нагадано, що відповідно до пункту 288.5 статті 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

''288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах ''.

Пунктом 288.7 статті 288 Кодексу встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу.

***

Про порядок декларування акцизного податку

Державною фіскальною службою України у зв'язку із прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) та численними запитами платників податку щодо набрання чинності окремими нормами зазначеного закону, а також порядку декларування податкових зобов'язань з акцизного податку з 01.01.2016 надано роз'яснення листом від 21.01.2016 №1903/7/99-99-19-03-03-17 «Про порядок декларування акцизного податку» (далі – лист).

Так, у листі зазначено, що відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону № 909 норми (стосовно доповнення Податкового кодексу України (далі – Кодекс) статтями 231 та 232) про запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального набирають чинності з 1 березня 2016 року.

Отже, для платників, визначених підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, – осіб, які реалізують пальне, – першим звітним (податковим) періодом буде березень 2016 року.

Таким чином, зазначені платники акцизного податку будуть зобов'язані, після затвердження Порядку ведення реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та Заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, зареєструватися платником акцизного податку та до 20 квітня 2016 року подати декларацію з акцизного податку за звітний (податковий) період – березень 2016 року за формами, встановленими Міністерством фінансів України .

Щодо форм звітності, то до запровадження нових форм звітності виробники, імпортери та особи – суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, зокрема пального, та відповідно до пп. 212.1.1, 212.1.2, 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платниками акцизного податку, подають декларацію з акцизного податку за звітні (податкові) періоди 2016 року за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550.

***

Про особливості оподаткування ПДФО суми лікарняних, нарахованих та виплачених у січні 2016 року, але за період 2015 року, та суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні 2015 року за період січня 2016 року

Суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15 відс. (20 відс.).

Разом з тим, суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Так, відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму.

Оподаткування доходів, зокрема, у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року здійснюється за ставкою 18 відсотків.

При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).

При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 103.02 категорії 103 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України.

***

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування

За останні дні до Державної фіскальної служби України надійшло чимало звернень від платників податків щодо застосування спрощеної системи оподаткування в 2016 році та тлумачення змін, внесених Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 1 січня 2016 року.

У зв'язку з цим повідомляємо, що ДФС переглянула лист від 18.01.2016 №1527/7/99-99-17-02-02-17 «Про окремі зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування», внаслідок чого до листа внесено наступні зміни:

«Суб'єкти господарювання - фізичні особи - платники єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн. грн., але не перевищили обсяг доходу 20 млн. грн., не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році.

Водночас, якщо фізичні особи – підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 млн. грн., такі платники будуть зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення».

Рішення прийнято на підставі ч. I ст. 58 Конституції України , якою передбачено, що закони та інші-нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. А також відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі, коли норма Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Такий самий підхід застосовується і для платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб.

***

Податок на доходи фізичних осіб

З 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» введена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 18 відс. замість колишніх 15 і 20.

За ставкою 18 відсотків оподатковуються більшість видів доходів, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі, але не виключно:

- доходи, одержані, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

- доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому у п. 170.1 ст. 170 ПКУ;

- частина доходів отриманих платником податку - нерезидентом від операцій з нерухомим (рухомим) майном, розмір якої визначається відповідно до ст. 172-173 ПКУ;

- доходи у вигляді спадщини (подарунку), що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим) від спадкодавця (дарувальника)-нерезидента, або успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим)-нерезидентом від спадкодавця (дарувальника)-резидента;

- іноземні доходи, отримані платником податку - резидентом;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із ПКУ;

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу;

- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ;

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

- доходи, що становлять позитивну різницю між:

сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;

сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім доходів визначених абзацами «а» - «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Дія п.п. 164.2.14

п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ;

- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків;

- доходи, отримані платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді доходів, встановлених абзацами «а» - «е»;

- дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України;

- сума перевищення граничного розміру нецільової благодійної допомоги, отриманої платником податку протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1 930 грн.);

- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.

***

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Водночас повідомляємо, що Законом № 909 внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 січня 2016 року.

Зокрема, підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу доповнено підпунктом «ґ» такого змісту:

за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» - «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу).

Одночасно пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 Кодексу.

Разом з тим пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення»Закону № 909 передбачено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Кодексу та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

***

Транспортний податок

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

З 1 січня 2016 року набрали чинності зміни до статті 267 Кодексу «Транспортний податок».

Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.

Щодо об'єкта оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу).

Отже, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1033500 грн. (1378 грн. м.з.п. х 750 м.з.п. = 1033500 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Згідно з підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Кодексу базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу.

Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року (2016 рік) і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (підпункт 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Кодексу).

Водночас повідомляємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітуватимуть у 2016 році за формою податкової декларації з транспортного податку, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919.

У зв'язку із змінами, внесеними Законом № 909 до статті 267 Кодексу, пропонуємо юридичним особам – платникам транспортного податку самостійно у податковій декларації у графі 5 «Дата реєстрації транспортного засобу» вказувати вартість об'єкта оподаткування, яка визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Також внесеними змінами визначено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

Підпунктом 267.6.9 пункту 267.6 статті 267 Кодексу встановлено, що у разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Також підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Кодексу визначено, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти для проведення звірки даних звертаються до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

Прес-служба Котовської ОДПІ

ГУ ДФС в Одеській області

Read more

Календар новин

<< < Січень 2016 > >>
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 27 28 29 30 31